QGIS для моніторингу тигрів (з використанням фото-пасток в тигровому заповіднику Намері, Ассам, Індія, округ Сонітпур)

Тигровий заповідник Намері (Nameri Tiger Reserve, NTR) — один з трьох тигрових заповідників в Ассамі. Він знаходиться у північній частині округу Сонітпур штату Ассам, та розташований вздовж підніжжя Східних Гімалаїв. Площа 344 кв. км. робить флору та фауну NTR надзвичайно різноманітною. Територія заповідника, який входить до складу «Національного парку Намері», обмежена річкою Цзя-Бхарелі на заході та річкою Бор-Дікорай на сході. На північ від Намері знаходиться тигровий заповідник Pakke Tiger Reserve в Аруначал-Прадеш.

Area of Tiger Reserve

На цій території зустрічаються такі види, що мають природоохоронне значення, яе королівський бенгальський тигр, індійський слон, індійський бізон; часто зустрічаються леопард, димчастий леопард, дика собака, індійський замбар, індійський мутнжак, свинячий олень, кабан та деякі інші види. Різноманітність пташиного світу NTR вражає, тут налічується близько 370 видів птахів. Заповідником керує лісовий департамент уряду Ассаму.

Використання QGIS для підготовки досліджень за допомогою фото-пасток

З 2011 р. національна рада зі збереження тигрів Індії (National Tiger Conservation Authority, NTCA) зобов’язала всі тигрові заповідники проводити моніторинг тигрів з використанням фото-пасток. Згідного нових вказівок на кожні 100 кв. км. тигрового заповідника необхідно 25 пар камер, а інтервал збору даних становить 40-60 днів. Для успішного виконання нових інструкцій необхідно використовувати ГІС.

Picture of a male Tiger

Знімок дорослого тигра, зроблений однією з фото-пасток

У 2012 - 2013 роках ми реалізували новий протокол моніторингу тигрів у NTR за допомогою QGIS. Спочатку ми провели оцифровку кордонів NTR. Цей полігон потім було експортовано у GPS для навігації під час польових обстежень. Також було проведено польове обстеження території заповідника з метою виявлення таких ознак присутності тигрів як сліди, подряпини та екскременти. Координати виявлених ознак а також потенційні місця розміщення фото-пасток записувалися для подальшого аналізу. Після завершення польового етапу всі дані було завантажено в QGIS за допомогою плаґіна «Інструменти GPS» для подальшої обробки та визначення розташування фото-пасток. Також були підготовані shape-файли з координатами ознак наявності тигрів та потенційних місць розміщення пасток.

Camera trap locations

Розподіл фото-пасток по блоках та прив’язка пасток до різних ділянок лісу за допомогою полігонів Вороного.

Потім, за допомогою плаґіна mmqgis ми підготували сітку з розміром однієї клітинки 4 кв. км. Для візуалізації розміщення фото-пасток shape-файл з результатами обстежень був суміщений з цією сіткою. Інструмент Distance matrix з набору fTools допоміг визначити відстань між камерами. Камери, відстань між якими склала менше ніж 1.8 км. були видалені згідно інструкцій з моніторингу. Через нестачу камер для моніторингу всієї території заповідника ми вирішили розділити заповідник на два блоки з площею 100 кв. км. Межі блоків були оцифровані та збережені у shape-файли. За допомогою плаґіна RGB Composition було створено псевдо-кольоровий композит на територію заповідника, який ми сумістили з shape-файлом результатів польових обстежень місць проживання тигрів. Протягом періоду спостереження камери повинні часто контролюватися співробітниками. Щоб забезпечити безперебійний моніторинг та зменшити логістичні витрати ми використовували інструменти fTools (полігони Вороного) та плаґін mmqgis (Hub distance). Для оцінки густоти тигрів та розповсюдження інших видів необхідні географічні координати фото-пасток. Ці координати ми отримали за допомогою інструмента «Export/ add geometry columns» з набору fTools.

Survey Grid

Дослідна сітка з відмітками знайдених тигрів

Підсумки

Моніторинг тигрів за допомогою фото-пасток у цьому маленькому тигровому заповіднику на північному сході Індії став можливим завдяки QGIS. За результатами моніторингу на цій території виявлено від 8 до 15 тигрів. Крім тигрів також була зафіксована присутність деяких практично невловимих видів. Крім моніторингу тигрів ми також використовуємо QGIS для таких задач як управління місцями проживання, перегляд розкладів патрулювання та розробку карт для відвідувачів. Зручний інтерфейс, багатий функціонал, розгорнута документація, якісна підтримка та відкрита філософія — ось лише частина переваг QGIS, які зумовили наш вибір серед наявного власницького програмного забезпечення. Ми вважаємо, що QGIS має величезний потенціал розширення можливостей окремих користувачів та установ, які займаються природоохоронною діяльністю, оскільки є повноцінною ГІС за невелику вартість або навіть безкоштовно.

Автор

Rajendra Garawad

Rajendra Garawad

Rajendra G. Garawad надіслав цю статтю у березні 2013 р. Він є директором тигрового заповідника Намері, Ассам, Індія. Має магістерські ступені в області лісного господарства та охорони природи, а також управління земельними ресурсами.