Використання QGIS у датській групі з розмінування в Афганістані¶

Датська група розмінування (Danish Demining Group, DDG) — спеціальний підрозділ з протимінної діяльності Датської Ради з питань біженців, працює в Афганістані з 1999 р. та виконуючи гуманітарну місію з усунення небезпеки від боєприпасів, що не розірвалися. DDG працює в Афганістані щоб врятувати життя, посилити відчуття безпеки через навчання основам виявлення ризиків та допомогти усунути перешкоди на шляху продуктивного використання ресурсів та допомогти реалізувати потенціал розвитку Афганістану. З початку операції в Афганістані DDG знешкодила понад 24000 мін та 940000 снарядів, що не розірвалися. Зараз DDG працює в північних провінціях Балх і Саманган та центральних провінціях Кабул, Парван і Панджшер.

Діяльність з усунення мінної небезпеки в Афганістані координується Координаційним Центром з розмінування Афганістану (MACCA), який збирає та поширює геопросторову інформацію про відомі небезпеки (мінні поля, поля боїв, «плями» боєприпасів, що не розірвалися), а також оновлює цю інформацію за результатами розмінування. MACCA регулярно видає нові shape-файли з цими «небезпечними полігонами» і сапери можуть використовувати їх для оцінки ситуації в своїх робочих зонах. DDG перевіряє можливість використання QGIS для заміни дорогого власницького програмного забезпечення.

Просторові дані найбільш корисні на етапах планування та обстеження. Проблеми з безпекою та неоднорідна місцевість Афганістану означають, що повторне обстеження територій «вживу» не завжди можливе. Замість цього використовуються різні дані — космічні або аерофотознімки, оцифровані топографічні карти часів СРСР, shape-файли з межами небезпечних областей та цифрові моделі рельєфу — все це дозволяє DDG отримати уявлення про розташування мінних полів відносно природних та інфраструктурних об’єктів перед відправленням команди. Плаґіни QGIS додають корисні можливості, наприклад, візуалізацію поверхні в 3D. На вищенаведеному зображені — створеному за допомогою плаґіна QGIS2threejs — показано територію на південь від палацу Даруламан в Кабулі з активними мінними полями (вздовж хребтів ліворуч), які виділені червоним на старій радянській карті об’єднаній з даними SRTM. Очищені мінні поля показано світло-зеленим.

Кампус кабульського університету все забруднено підозрілими небезпечними ділянками — швидше за все це авіаційні бомби або подібні боєприпаси. І хоча вони не несуть безпосередньої загрози студентам та співробітникам, ці небезпеки необхідно усунути, щоб убезпечити подальший розвиток навчального закладу, який життєво необхідний для розвитку Афганістану. Ці небезпечні ділянки відомі як одні з останніх у центральній частині Кабула. Комбінуючи межі небезпечні полігонів з попередніх обстежень з високоякісними аерофотознімками від USGS можна виявити розбіжності — наприклад, там де полігон не співпадає з формою будинків, як це видно у північно-західній частині кампусу — і направити команду для проведення детального обстеження на місці.

QGIS також добре працює з даними GPS, отриманими за допомогою приймачів Garmin під час польових операцій. Завдяки цьому можна створювати карти з розміщенням знайдених та знешкоджених мін.

Запровадження QGIS разом зі зростанням інтересу до аналізу даних, відкрило нові шляхи у використанні наявних даних та в комбінації з іншими джерелами даних піднесли процес розмінування на якісно новий рівень. Також це стимулювало процеси картографування в організації та допомагає краще пояснювати результати роботи міжнародним донорам. У тих країнах, де важко замовити офіційні навчальні курси, відкритість QGIS є великою перевагою, оскільки технічні проблеми часто вирішуються шляхом простих консультацій на форумах та інших каналах підтримки. Коротше кажучи, QGIS відіграє важливу роль у звільнені Афганістану від мін та боєприпасів.

Автор¶

Edward Crowther є заступником директора датської групи з розмінування в Афганістані. До співпраці з DDG в Афганістані працював з гуманітарною агенцією з розмінування HALO Trust в Анголі та Шрі-Ланці.